Волонтерство в «Карітас Запоріжжя» під час війни
Кожного дня тисячі українців прокидаються, аби наблизити перемогу своєї країни. На цьому шляху велику підтримку суспільства здобули волонтери, про здібність яких творити дива — знаходити броніжилети, необхідні ліки та безперервно долучатись до діяльнсоті фондів, штабів та волонтерських організацій — вже знає кожен. Варто згадати запорізьку організацію, що долучається до важливої роботи з підтримки внутрішньо переміщених осіб та розвиває воєнне волонтерство.
Благодійний фонд «Карітас Запоріжжя» розпочав свою діяльність ще в 2015 році, надаючи допомогу людям, що опинились у складних життєвих обставинах, людям похилого віку, постраждалим від російської агресії, дітям та людям з інвалідністю. Робота з волонтерами — звична справа для фонду, адже напрями роботи Карітасу соціально важливі та потребують залученості.
Тож не виникає сумнівів, що з початком війни до роботи фонду долучаються волонтери. Ми поспілкувались з менеджером волонтерів «Карітас Запоріжжя» Юрієм Вдовцовим, аби дізнатись особливості теперішньої роботи фонду та взаємодії з волонтерами.
● Яку роботу наразі здійснює Карітас Запоріжжя?
Основна діяльність фонду наразі — це забезпечення гуманітарною допомогою людей, що евакуювались з окупованих територій, а до того ж це психологічна та соціальна підтримка переміщених осіб. Особлива увага приділяється багатодітним родинам, літнім людям, особам з особливими потребами. Допомога здійснюється в рамках проєкту «Реагування на надзвичайні ситуації внаслідок бойових дій в Україні 2022».
Гуманітарна допомога, що розподіляється фондом, надходить з Італії, Польщі, а також завдяки підтримці організацій Карітасу у Львові, Тернополі, Івано-Франківську. Волонтери формують бокси для внутрішньо переміщених осіб; наприклад, до набору гігієни відноситься шампунь, мило, пральний порошок, зубні щітка та паста, туалетний папір тощо. Харчовий бокс волонтери формують з найнеобхіднішим: крупами, макаронами, консервами, хлібом, олією, цукром, сіллю, чаєм.
Люди, що приходять до фонду для отримання гуманітарної допомоги, також можуть відвідати соціальний гардероб, що знаходиться в Карітасі. Там ВПО отримують одяг, постільну білизну, посуд, іграшки тощо. Багато з продуктів харчування, гігєнічних засобів, одягу приносять до благодійної організації й звичайні запоріжці, що прагнуть допомогти. Юрій зазначає, що наразі в забезпеченні гардеробу одягом немає потреби, адже фонд отримав вже досить велику кількість речей.
Аби потурбуватись про родини, фонд долучив до воєнної діяльності волонтерів, що хочуть спробувати себе в ролі аніматорів: поки батьки знаходяться в черзі для отримання «гуманітарки», волонтери розважають та спілкуються з дітьми різного віку. Це дуже важлива частина роботи, адже психологічно та емоційно діти потребують уваги та підтримки.
Фонд також активно долучає волонтерів до проєктів, які не втрачають своєї актуальності навіть у часи війни. Одним з таких є проєкт «Догляд вдома», метою якого є соціальна підтримка людей похилого віку, осіб з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб, які залишилися без піклування рідних. Отримуючи дзвінки від самотніх людей або потребуючих підтримки, фонд направляє до них на допомогу не лише власних працівників, а й волонтерів.
● Скільки волонтерів відвідує фонд зараз?
Кожного дня до Карітасу приходять 20-30 волонтерів, шо задіяні у різних формах роботи. За ці місяці війни до волонтерської спільноти фонду приєдналось близько 200 людей, кожен з яких робить величезний внесок в роботу організації.
Деякі з волонтерів — це внутрішньо переміщені особи, що залишились в Запоріжжі та тепер допомагають. Вони дізнаються про діяльність фонду, отримують гуманітарну допомогу, а згодом — самі формують харчові та гігієнічні набори.
Запрошення на волонтерство Юрій розмістив також і на нашому сайті, адже співпраця «СВОІ» та «Карітас Запоріжжя» триває більше року. Завдяки анонсованим подіям до діяльності фонду долучилось більше 20 волонтерів.
● Чи є історії успіху, якими хочеться поділитись?
Волонтери фонду працюють з усіх можливих сил, досягаючи результатів, що звучать дуже масштабно. Однією з таких історій є рекорд волонтерів, що фасували харчові набори. Вони зібрали 1200 пакунків, працюючи вдесятьох. При цьому середня кількість фасованих наборів — 300-400 пакунків в день.
Для волонтерів не є проблемою й інші, більш силові вправи — хлопці вміло впораються з задачею розвантажити 25-тонну фуру за годину.
● Декілька слів від волонтерів, що приєднались до волонтерської спільноти фонду
Волонтерка, що доєдналась до роботи фонду на початку березня, завдяки своїй відданості справі отримала місце аніматора. Цією історією успіху Тетяна Прилуцька поділилась з нами:
«З перших днів війни було дуже складно сидіти вдома без діла та лише читати новини. В школі, де я працюю, були оголошені канікули, тому зайнятися було зовсім нічим. Тому я вирішила задіяти себе в волонтерській діяльності, хотіла, щоб від мене була користь. Потім мені знайомий скинув оголошення, що потрібні волонтери в БФ Карітас. Спочатку я пішла на сортування наборів побутової хімії та продуктів. Через декілька тижнів з’явилась потреба в волонтері, який буде допомогати в формуванні запитів на гуманітарну допомогу місцевих жителів, які опинилися в складних життєвих обставинах внаслідок війни. В мої обов’язки входило спілкування з беніфіціарами, виявлення їх потреб, заповнення документації. Далі я познайомилася з координатором дитячого центу, так я почала працювати з дітьми ВПО. У нас є дитяча кімната, де ми проводимо заняття з дітьми, батьки яких стоять в черзі за гуманітарною допомогою.
Згодом було розширення проєкту, було місце аніматора. Мені його запропонували. Я відразу погодилася, тому что мені подобається організація та відносини, які є між людьми. Обов’язки, звісно, змінилися, відчуття не дуже змінилося, тому що я волонтерила 2 місяці і ходила кожного дня до Карітасу. Зараз стало більше відповідальності, але мені це навіть подобається, немає часу на сумні думки. Я з впевненістю можу сказати, что щаслива».
Волонтерка Сабіна Драпеза, що приєдналась до роботи в Карітас Запоріжжя після евакуації з Маріуполя, розповідає про свій шлях та мотивацію взяти участь у роботі організації:
«Я навіть не знаю, чи можна назвати це мотивацією, бо для мене це була якась необхідність. Я розуміла, що маю щось робити для допомоги! Коли ми жили у підвалі із діточками, ми навіть і не думали, що хтось може нам допомогти, що хтось взагалі пам‘ятає, що ми є. А волонтерство — це те єдине, як я могла допомогти, не маючи нічого!
Під час волонтерства ми фасували гігієнічні набори, також набори продуктові, фасували одяг для більшої зручності пошуку потрібних речей. Мені це дуже допомогло трохи прийти до тями, дружня обстановка в центрі та, звісно ж , велике сердце Юри, коло людей, які так само дихають тією ж ідеєю, це дуже надихало! Було бажання працювати, допомагати, для мене це було як сеанси у психолога, у дуже хорошого, але безкоштовного 🤣
І саме робота в Карітас повернула мені мій моральний дух, і я знову наважилася в травні поїхати до Маріуполя, ризикнути й забрати маму!»
Ця історія описує нам силу волі українців, що, незважаючі на всі складнощі, продовжують вірити в добро та світло та несуть його людям в рядах волонтерів.
Авторка: Анна Андреєвська
Фото надані Юрієм Вдовцовим та волонтерками